У день загибелі головнокомандувача УПА на руїнах його музею презентували виставку «Знайти Романа Шухевича».

До 30 червня виставку можна безкоштовно оглянути в Національному музеї «Тюрма на Лонцького» у Львові.

На території зруйнованого 1 січня 2024 р. внаслідок влучання російських безпілотників Музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича у Білогорщі, що на околиці Львова, відбулися пам’ятні заходи. 74 роки тому, 5 березня 1950 р., саме тут, у садибі, Головний командир Української повстанської армії прийняв свій останній бій.

У рамках заходів із вшанування Романа Шухевича, організованих Львівською ОВА, Львівською обласною радою та Львівським історичним музеєм, Центр досліджень визвольного руху представив виставку «Знайти Романа Шухевича» про життя та діяльність головного командира УПА.
Два десятки інформаційних банерів допоможуть зруйнувати міфи про генерала Шухевича та розповісти унікальну й досі невідому історію його життя. Одразу опісля презентації на руїнах знищеного музею в Білогорщі виставка «Знайти Романа Шухевича» перемістилася до Львова – у Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» (вул. Степана Бандери, 1). Тут вона триватиме кілька місяців – до 30 червня, дня народження головнокомандувача УПА Романа Шухевича. Вхід на виставку – вільний.

Завдяки виставці «Знайти Романа Шухевича» кожен охочий зможе дізнатися:
– яким чином дід Романа Шухевича долучився до створення «Тіней забутих предків»;
– як квартирант Шухевичів Євген Коновалець вплинув на малого Ромка та за що на майбутнього генерала скаржилися в польській школі;
– за яких обставин у 19 років Шухевич вчинив перший атентат;
– чому опинився у в’язниці і як вона допомогла Роману Шухевичу стати бізнесменом у сфері реклами;
– яким він був командиром і коли за ним полювало сім сотень чекістів;
– як склалася доля дружини та дітей Шухевича після його смерті;
– чому ніхто не знає місце поховання головного командира УПА й навіщо частину його справи спалили у вже незалежній Україні…

Виставка «Знайти Романа Шухевича» створена за підтримки Українського культурного фонду на основі матеріалів книги наукової співробітниці Центру досліджень визвольного руху д-ра Олесі Ісаюк «Роман Шухевич. Життя легенди» (Наш Формат, 2023). Креативні рішення та дизайн: Василина Думан, Юстина Могитич.

– Виставка “Знайти Шухевича” – це розповідь про Головного командира УПА зрозумілими словами, – каже авторка книги «Роман Шухевич. Життя легенди» Олеся Ісаюк. – Вона для тих, хто хоче знати більше про історію боротьби України проти Росії, але не знає, з чого почати.Раніше команда проєкту оприлюднила соціологічне опитування про сприйняття і обізнаність українців про УПА та Романа Шухевича. До слова, у цьому опитуванні, серед іншого на запитання “Ви хотіли б чи ні, щоб у Вашому місті / селі був музей, присвячений боротьбі УПА?” ствердно відповіли 67% респондентів (жовтень 2023 року, Демократичні ініціативи, КМІС).

– Шухевич вмів обʼєднувати, – зауважує народний депутат України, історик Володимир В’ятрович. – Саме він із розрізнених повстанських груп зробив справжню армію з єдиними командуванням. Шухевич і нині має обʼєднати – тепер довкола відновлення його музею, зруйнованого росіянами. Маємо відкласти вбік всі політичні суперечки і спільно зробити так, аби якнайшвидше відкрити відновлений музей. Аби сюди знову приходили тисячі людей. Аби повернути Шухевича в стрій для нинішньої боротьби з Росією.

Автор фото: Віталій Грабар.

Додаткова інформація – за тел.: +38 063 628 68 69
(програмна директорка Центру досліджень визвольного руху Ярина Ясиневич).

Довідка про проєкт:

Виставка «Знайти Романа Шухевича» створена за мотивами книги Олесі Ісаюк «Роман Шухевич. Життя легенди». Креативні рішення та дизайн: Василина Думан, Юстина Могитич.

Над виставкою працювали: Володимир Вʼятрович, Євгенія Гончарук, Галина Горбачук, Василина Думан, Олеся Ісаюк, Іван Кішка, Петро Клим, Юстина Могитич, Інна Подорванова, Ольга Положевич, Оксана Полтавець, Лідія Тополевська, Євген Шибалов, Назар Ясиневич, Ярина Ясиневич.

Ілюстрації: Юстина Могитич, світлини з Архіву Служби безпеки України, Архіву Центру досліджень визвольного руху, використано матеріали проєкту «УПА — відповідь нескореного народу», сайту «Фотографії старого Львова» photo-lviv.in.ua, Електронний архів визвольного руху avr.org.ua, книги «Роман Шухевич. Життя легенди», книги-альбому «УПА. Історія нескорених». 

Партнери: Національний музей-меморіал «Тюрма на Лонцького», Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, Український інститут національної пам’яті, Галузевий державний архів СБУ, Історичний факультет Національного університету імені Тараса Шевченка, Архів національної пам’яті, Видавництво «Наш Формат».

Інформаційні партнери: Еспресо, Історична правда, Збруч, Новинарня, Громадське радіо, Телеканал Прямий. 

*

Коротко про Романа Шухевича:

Шухевич Роман («Тур», «Дзвін», «Тарас Чупринка») — Головний Командир УПА, генерал-хорунжий, Голова Бюро Проводу ОУН (б).

Народився 30 червня 1907 року у Львові, закінчив Львівську Академічну гімназію та Львівську Політехніку. Був активним членом “Пласту”, обдарованим музикантом і спортсменом. До підпілля приєднався у 1925 р., як член УВО. Член ОУН від часу її заснування. Організатор замаху на совєтського консула у жовтні 1933 року. У червні 1934 р. заарештований та ув’язнений у концтаборі Береза Картузька, звинувачений на Львівському процесі ОУН 1936 р. Після звільнення з ув’язнення заснував рекламну фірму ФАМА. Був членом штабу Карпатської Січі.

Після початку Другої Світової війни включився у зусилля з використання ситуації для здобуття незалежності України. Після розколу ОУН у 1940 році підтримав Степана Бандеру. Призначений військовим референтом. У 1941 році командир батальйону «Нахтігаль». Після примусового розпуску батальйону восени 1941-го  перебував у Білорусі, як командир охоронного батальйону. 

На початку 1943 року, уникнувши арешту, повернувся у підпілля. У травні 1943 року очолив Бюро Проводу, у листопаді 1943 року став Головним Командиром УПА. Наступні сім років очолював українське антисовєтське підпілля, створив підпільну квазідержавну структуру, забезпечив через демобілізацію УПА та підпілля у 1947-1949 рр. збереження покоління і передачу пам’яті про боротьбу. Намагався поширити протистояння з УПА на Центральну та Східну Україну. 

5 березня 1950 року загинув у селі Білогорща на Львівщині внаслідок військової операції чекістів. Посмертно відзначений Золотим хрестом бойової заслуги 1-го класу та Золотим хрестом заслуги. Місце поховання невідоме.