Голові Верховної Ради України Дмитру Разумкову
Голові Комітету Верховної Ради України
з питань бюджету Юрію Арістову
Прем’єр-міністру України Денису ШмигалюМи, представники культури, науки, медіа, правозахисники, звертаємося до народних депутатів, членів уряду щодо необхідності виділення коштів на реконструкцію Архіву національної пам’яті (Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті).У 2015 році Україна спеціальним законом “Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років” остаточно відкрила архіви репресивних органів Радянського Союзу. Відтоді кожен громадянин, історик, журналіст, науковець як з України, так і з-за кордону, може вільно отримати доступ до справи свого репресованого родича, дослідити питання репресій комуністичного та нацистського режимів, депортацій та іншої інформації з документів КҐБ та інших репресивних органів.Відкриття архівів є важливим кроком, яким може похизуватися далеко не кожна країна колишнього СРСР. Україна, надавши доступ до колись таємних документів, пішла шляхом європейських країн, що були у складі або під контролем СРСР – Німеччини, Литви, Чехії, Польщі, Угорщини та ін. Водночас документи комуністичних спецслужб досі під замком у Росії та Білорусі, що уможливлює існування у цих державах авторитарних режимів, а тисячі людей і досі не можуть отримати інформацію про своїх репресованих предків.

Закон передбачив створення Архіву національної пам’яті, який має зібрати в одному місці близько 4 мільйонів документів за 1917-1991 роки. Наразі ці справи зберігаються у Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, Міністерстві внутрішніх справ, судах, прокуратурах та інших органах. Це створює ряд додаткових труднощів для дослідників, а також і для згаданих органів, оскільки покладає на них невластиві функції.

Архів національної пам’яті вже має приміщення в 11 тис. м² на вулиці Пухівській, 7 у Києві. Проте будівля архіву потребує комплексної реконструкції і пристосування для архівних потреб, з урахуванням вимог до безпеки зберігання, клімат-контролю, реставраційних лабораторій, а також сучасних приміщень для дослідників.

На сьогодні Архів розробив проєкт реконструкції та отримав позитивний експертний звіт, що містить в собі найсучасніші будівельні рішення, надійне обладнання та цифровізацію. Загальна сума реконструкції становить 685,7 мільйонів гривень. За умови належного фінансування архівна будівля може бути повністю реконструйована і здана в експлуатацію вже протягом двох років.

Однак у квітні 2020 року Верховна Рада вилучила в Архіву 57,6 мільйонів гривень, передбачених на реконструкцію приміщення. Проєкт Державного бюджету на 2021 рік також не містить жодних видатків, що мали б бути спрямовані для проведення реконструкції, попри подану бюджетну заявку в обсязі 349,8 мільйонів гривень.

Архів національної пам’яті – це проєкт світового рівня, на який вже звертають увагу наукові спільноти Європи. Успіх його реалізації є питанням зовнішнього іміджу України як модерної європейської держави. Закритість архівів і відсутність належної суспільної рефлексії на власне минуле створило ґрунт для дієвості російської пропаганди, а надалі – і військового вторгнення на територію України та окупацію Криму та частин Донецької та Луганської областей.

Ми закликаємо Кабінет Міністрів та Верховну Раду передбачити у проєкті Державного бюджету України на 2021 рік кошти на проведення реконструкції Архіву національної пам’яті як однієї з важливих культурних та наукових інституцій України.