Колгоспне рабство

Одним із вагомих результатів діяльності українського визвольного руху стала велика кількість аналітичних робіт, що до сьогодні можуть вважатися окрасою української та світової політологічної думки. Українські автори, незважаючи на те, що їм доводилося працювати в екс-тремальних умовах підпілля, зуміли значно швидше, ніж їхні колеги в академічних установах Заходу розгледіти справжню суть радянської тоталітарної системи, загрози, які вона несе демо-кратичним засадам, правам людини, економічному розвиткові.

В даному виданні представлена одна із фундаментальних праць українського підпілля з приводу проблем колективізації авторства Василя Кука – «Леміша» — останнього головного командира УПА — «Колгоспне рабство» (1952). Автор ретельно розглядає засади роботи кол-госпів, їх оподаткування державою, методи утримання компартійною верхівкою контролю над селянами. Важливо, що детальному аналізові колгоспів як сформованого явища передує істо-ричний екскурс у становлення колгоспної системи.

«Колгоспне рабство», безперечно, належить до кращих зразків публіцистики українського визвольного руху 1940—1950-их років. Більш того, досі в українській історіографії питання організації колгоспів не набуло такого глибинного розкриття. Тому сучасні дослідники історії українського селянства цей твір можуть використовувати і як унікальне джерело, і як цікаву історіографічну пам’ятку, спробу узагальненого аналізу історії сільського господарства СРСР 1930-1950-их років.