Про спростування міфів за допомогою джерелознавчого аналізу говорила Ольга Зброжко

Про спростування міфів, щодо поведінки греко-католицького духовенства під час псевдособору 1946 року, за допомогою джерелознавчого аналізу документів радянських спецслужб, розповідала наукова співробітниця Ольга Зброжко на науковому семінарі колегам в Музеї історії релігії. 

На запрошення Львівського музею історії релігії Оля Зброжко виступила з доповіддю на науковому семінарі на тему: “Спростування міфів, щодо поведінки греко-католицького духовенства під час псевдособору 1946 року за допомогою джерелознавчого аналізу документів радянських спецслужб”.

Дослідниця представила доповідь, де проаналізувала: 

– умови в яких перебувала греко-католицька церква після так званого “воз’єднання” з російською православною церквою.

– Обставини в яких опинилося греко-католицьке духовенство, активна боротьба в підпіллі, загроза життю та свободі.

– Методи які застосовувала радянська тоталітарна система змушуючи до співпраці духовних осіб. Адже кожному без винятку, священослужителеві ГКЦ у повоєнні роки довелося зробити надзвичайно важкий життєвий вибір, який вирішував не лише його особисте подальше життя, а й долю цілої Церкви. Подекуди значну роль у прийнятті рішення духовними особами відіграв людський фактор – страх, тортури, залякування, що спричинило різні моделі поведінки у духовних осіб: компромісну, пристосувальницьку або ж модель тотального конфронтування з існуючою тоталітарною системою.

Крім того, у дослідженнях варто зважати на наукову джерелознавчу критику, адже багатоступеневість переказу в них фактів та подій, неконтрольованість деяких ланок та цензурних фільтрів у передаванні історичної інформації, нерідко призводить до ситуації, коли важко встановити ланки, що призвели до перекручень фактів у джерелах. Слід також врахувати можливість впливу цензури на кшталт деякої інформації в окремих історичних періодах. Серед суб’єктивних перешкод особливу небезпеку для наукового аналізу документів становить особиста упередженість або ж ідеологічна заангажованість історика.