В Україні видали путівник мережею європейських комуністичних архівів

«Ці архіви – не компромат. Вони дозволяють зрозуміти, чим насправді був комуністичний режим»

 В Україні презентували збірник «Документи комуністичних спецслужб у Європі. Путівник мережею архівів». Мета його упорядників – допомогти з розумінням того, як свого часу відкривали архіви служб безпеки у Польщі, Німеччині, Чехії, Словаччині, Угорщині, Болгарії та Румунії. За словами авторів, наступне видання міститиме також розділ про український досвід.

Видання книги здійснено Центром досліджень визвольного руху за сприяння Міжнародного фонду «Відродження». Українське видання – це перекладена й адаптована версія збірника, яким послуговується Європейська мережа інституцій, відповідальних за архіви спецслужб.

Упорядник українського видання, заступник голови Галузевого архіву СБУ Володимир Бірчак каже, що книга розрахована на досить широке коло читачів, на кожного, хто цікавиться історією. Всі документи цікаві, бо це – реальні долі реальних людей.

«Ці архіви – це не компромат. Вони дозволяють зрозуміти, чим насправді був тоталітарний комуністичний режим, ­– зауважив Бірчак. ­– Завдяки цим документам ми бачимо, як створювались історичні міфи, як фальсифікувались факти. А також розуміємо, яким чином працює російська пропаганда зараз».

За його словами, до оновленої версії оригінального видання, окрім розділу про Україну, ймовірно, ввійдуть також архіви країн Балтії та Грузії.

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович називає відкриття архівів комуністичних спецслужб у Європі переломним для цієї частини світу моментом. На прикладі колишніх країн так званого соціалістичного табору, на думку В’ятровича, можна побачити, що розсекречення архівів спецслужб веде не до «громадянської війни», а до «морального очищення народу».

Він вважає, що в публікації на кшталт згаданої зацікавлені, перш за все, у Росії. Нинішній політичний режим там, за його словами, не вельми б хотів, щоб у публічний доступ потрапили документи, які б відкрили світу те, чим займався КДБ.

«Ми маємо величезну кількість інформації, яка є засекреченою та забороненою в Москві», ­– додав В’ятрович.

Директор архіву Інституту національної пам’яті Польщі Рафал Лєскевич – редактор оригінального збірника, але також долучився до адаптування української його версії. Він розповідає: сьогодні у Польщі архіви комуністичної доби є повністю відкритими.

За словами Лєскевича, Інститут національної пам’яті у Польщі заснували у 1998 році, доступ до архівів забезпечували упродовж наступного десятиліття.

Рафал Лєскевич вважає, що у книги «Документи комуністичних спецслужб у Європі» є троє «батьків»: такими називає колишнього голову Інституту національної пам’яті Польщі Януша Куртика, який загинув у катастрофі президентського літака під Смоленськом 2010 року, засновника Інституту дослідження тоталітарних режимів у Чехії Павела Жачека та голову українського Інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича.

Книга, як кажуть її упорядники, буде цікавою і для дослідників української історії: у збірнику, наприклад, можна знайти документи про Чорнобильську катастрофу з Польщі та Німеччини, а також факти про Українську повстанську армію.