«Ніч музеїв» у «Тюрмі на Лонцького»

Проект у Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» відбувся у рамках відзначення Міжнародного дня музеїв і приурочений до 25-річчя повернення кримських татар на рідну землю.

Почалася акція спільною молитвою у подвір’ї тюрми за жертвами нацистського і комуністичного режимів, покладанням квітів та запаленням лампадок перед меморіальним хрестом. «Мене у цьому місці охоплюють родинні почуття, – зазначив заступник міського голови Львова з гуманітарних питань Василь Косів, – тому що у цій тюрмі були ув’язнені кілька членів моєї родини… Сьогодні часом чуємо, що наша пам’ять – це якісь наші особисті ідеологічні уявлення, переконання, вигадки… Але ж і у Львові, і в Криму, і в усій Україні, – це історія наших родин – мами, тата, бабусі, братів, сестер…  І доки ми саме так будемо сприймати історію, так будемо відчувати нашу гідність, будемо сильні. Цю історію треба нести далі – нашим дітям й онукам, і тоді це діятиме найсильніше… Дякую працівникам Музею «Тюрма на Лонцького» за їхню працю – вона є дуже важливою!».

Зі святом Музей «Тюрма на Лонцького» привітали представник Наглядової ради музею Мейлах Шейхет, директор Музею історії релігії Зоряна Білик, співорганізатор кримськотатарських фестин у Львові Алім Алієв.  «В історії кожного народу є певні пам‘ятні дати, які кардинально визначають його долю. 69 років тому ніч з 17 на 18 травня ледь на стала останньою сторінкою багатовікової історії кримських татар, які зазнали і пережили одну з найстрашніших трагедій усіх часів та народів – депортацію, – сказав Алім Алієв. – Грубо обрубавши коріння народу, радянська влада доклала максимум зусиль, щоби піддати забуттю і назавжди викреслити з історії Криму кримських татар як націю. Однак коріння, окроплені кров’ю моїх співвітчизників, поступово почали оживати і незабаром пустили молоді паростки, які пам’ятають і шанують ті трагічні події. Кримські татари вже чверть століття мають можливість повернутися додому, але так і не мають можливості повністю відчути себе вдома. Відсутність осмислення злочину депортації не дає можливості встановити справедливі правила гри – ні при соціальній адаптації у новому українському суспільстві, ні при побудові модерної кримськотатарської ідентичності.  Певною мірою ми, кримські татари, як і українці, тішимося формальними атрибутами,  які у нас є, ми живемо разом на батьківщині, але ми живемо ще не в тій країні, про яку і ми, і ви мріємо.  Тому символічно, що зустрічаємося у тюрмі минулого. Нам треба пройти це осмислення, щоби  минуле перестало отруювати наше майбутнє. Діючи разом, ми стаємо сильнішими, робимо ширші кроки у побудові омріяної країни. Слава українському народу! Слава кримськотатарському народу! Слава Україні!».

Акція «Ніч музеїв» у «Тюрмі на Лонцького» об’єднала офіційну та мистецьку частини, укладену із виступів соліста львівської Опери Романа Ковальчука, струнного квартету Тараса Менцинського, який виконав твори репресованого львівського композитора Василя Барвінського, а також вистав театру тіней «Див».

Важливою частиною програми став виступ лауреата Національної премії ім. Тараса Шевченка письменника Ігоря Калинця, який представив 8-й том вибраних творів світлої пам’яті Ірини Калинець, котра до останнього дня життя очолювала Наглядову раду музею.

У підвалах музею можна було оглянути виставку повстанської зброї періоду визвольної боротьби українців у середині XXст. із колекції ПП «Штурм». Історичні реконструктори громадського об’єднання «Товариство пошуку жертв війни «Пам’ять» відтворили сцени із в’язничного побуту і влаштували для охочих інсценізацію слідчого допиту, а музейний художник-реставратор вчив виготовляти листівки підручними засобами.

Колеги львів’ян із Тернопільського історико-меморіального музею політичних в’язнів привезли до Львова бронежилет Ярослава Стецька, а також 30 оригінальних світлин провідників у Альпах.

Згодом в’язничне подвір’я музею стало місцем «Пісенної ватри», учасники якої на завершення заходу виклали із запалених свічок національну атрибутику – Тамгу і Тризуб.

Вшанували на акції «Ніч музеїв» і журналістів, у тім числі – власного кореспондента «Дня» у Львові Тетяну Козирєву, – за сприяння становленню і розвиткові музею.  Директор установи Руслан Забілий вручив представникам мас-медіа подяки та книжку Івана Патриляка «Перемога або смерть. Український визвольний рух у 1939 – 1960-х рр..».

Джерело День

Додано 29.05.2013