У Дніпропетровську обговорювали визвольний рух та національне питання в Другій світовій війні

Питання непростих міжнаціональних стосунків у часи Другої світової війни, про визвольний рух на Сході і Заході країни, про селянські повстання та боротьбу УПА, про «проект» формування радянського патріотизму дискутували на науковій конференції.

У Дніпропетровську відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Актуальні проблеми вивчення українського визвольного руху 1920—1950-х років», яка розпочалася з прес-конференції для журналістів на тему «Український визвольний рух та національне питання під час Другої Світової війни», яку провели спільно доктор політичних наук Владислав Гриневич, голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху Володимир В’ятрович та директор Всеукраїнського центру вивчення Голокосту «Ткума» Ігор Щупак.

Володимир В’ятрович розповів про український визвольний рух і поляків під час Другої світової війни: «Журналісти і громадськість схильні розглядати якісь окремі аспекти українсько-польських відносин протягом Другої світової — чи то йдеться про події на Волині у 1943 року, чи про виселення українців з батьківських земель у 1947 році, — зауважив дослідник. — Проте для розуміння суті українсько-польських відносин історик радить говорити про цілість їх у ХХ столітті.

«Західноукраїнська Народна Республіка програла Польщі війну у 1918—1919 роках, її територія була окупована. Протягом 1920—30-х років відбувалася активна полонізація західноукраїнських земель. Особливо прикрою для місцевого населення була політика надання землі польським колоністам. До загострення стосунків призвела і політика двох тоталітарних режимів — радянського і німецького, які під час окупації України підігрівали ворожнечу між українцями і поляками. Початки відкритого конфлікту припадають на 1942 рік, коли на Холмщині від рук поляків гине українське мирне населення. У 1943 році протистояння перекидається на Волинь, де розпочинається масовий обопільний терор, в якому українці, в силу своєї чисельності, вели перед. Останнім акордом цієї польсько-української війни стала акція “Вісла” в 1947 році, коли українці Холмщини та Підляшшя були розпорошені по території Польщі».

«Проте історія українсько-польських стосунків під час Другої світової — це не тільки протистояння. Наприклад, у 1945 році українські та польські повстанці спільно вели бойові дії проти комуністів», — додав Володимир В’ятрович.

Про відносини ОУН, УПА і євреїв під час Другої світової війни говорив у своєму виступі Ігор Щупак:«Ставлення до нацистського “остаточного вирішення єврейського питання” з боку українських націоналістичних організацій, ОУН, УПА потребує окремого розгляду. Слід зауважити наявність свідчень як про знищення євреїв окремими націоналістами, так і про рятування ними євреїв.

«Форми допомоги євреям були різними — від зарахування до підрозділів УПА (певна кількість євреїв воювали в складі відділів УПА, здебільшого це були медичні працівники) до надання фальшивих документів тощо, — говорить Щупак. — Так, у Вінницькому державному архіві є звіт слідчих СД щодо викритої німецькою поліцією типографії фальшивих документів і літератури українських націоналістів-бандерівців, згідно з яким “українські націоналісти постачали фальшиві паспорти не тільки своїм членам, але і євреям”».

 

Один із лідерів підпілля ОУН на Дніпропетровщині, нікопольчанин Ф. Вовк є Праведником народів світу».

На думку Владислава Гриневича, нацистська окупація в 1941 році різко відділила Україну від Росії як політично, так і ментально, вивівши її на декілька років з-під впливу радянської ідеології і пропаганди. Проте після повернення радянської влади ідеологічний тиск з боку сталінського режиму не послабився, він набув інших форм. Замість комуністичної риторики українському суспільству нав’язувалися російські патріотичні моделі.

«Одним із методів легітимації сталінської влади в Україні став “проект” формування українського радянського патріотизму, в якому активну участь брали як партійно-радянська, так і творча еліта УРСР, — говорить історик. — Культурницький, етнічний націоналізм творчої еліти і державницький, “громадянський” націоналізм партократії назагал доповнювали один одного, адже по суті обидва формували українську ідентичність через визнання української державності, її етнічних кордонів, власної культури та історії, хоча і в межах СРСР. Однак цей “проект” виявився доволі суперечливим, позаяк за умов панування в ідеології і пропаганді російського націоналізму український радянський патріотизм було загнано в прокрустове ложе малоросійства — неповноцінності і меншовартості».

Протягом двох днів фахівці обговорювали проблеми визвольного руху, зокрема такі: селянські повстання проти радянської влади у 1920—1930-х роках; боротьба Української повстанської армії; постаті діячів визвольного руху; застосування підрозділів Червоної армії проти повстанських операцій; ідеологія визвольного руху та відображення реалій Другої Світової війни, пов’язаних із українським визвольним рухом у сучасних шкільних підручниках і публіцистиці.

На конференції прозвучали доповіді таких фахівців-дослідників українського визвольного руху: Людмили Гриневич, Галини Стародубець, Владислава Гриневича, Дмитра Ткача, Юрія Митрофаненка, Олесі Ісаюк, Володимира Панченка та інших.

Конференція «Актуальні проблеми вивчення українського визвольного руху 1920—1950-х років» організована 15—16 червня 2012 року Інститутом суспільних досліджень, Центром досліджень визвольного руху та Всеукраїнським центром вивчення Голокосту «Ткума».

 

ПРОГРАМА КОНФЕРЕНЦІЇ

 

 

ІНСТИТУТ СУСПІЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

ЦЕНТР ДОСЛІДЖЕНЬ ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ВИВЧЕННЯ ГОЛОКОСТУ «ТКУМА»

 

ПРОГРАМА

Всеукраїнської наукової конференції

«Актуальні проблеми вивчення

українського визвольного руху 1920—50-х рр.»

   

Дніпропетровськ

2012


 

Оргкомітет

1. В’ятрович Володимир — к.і.н., голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху

2. Когут Ірина — науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху

3. Панченко Володимир — к.і.н., директор Інституту суспільних досліджень

4. Репан Олег — к.і.н., заст. директора Інституту суспільних досліджень

5. Шокун Алла — координатор Інституту суспільних досліджень

6. Щупак Ігор — к.і.н., директор Всеукраїнського центру вивчення Голокосту «Ткума»

 

 


Розклад роботи

 

15 червня, п’ятниця.

7:00 — 12:30 — прибуття учасників, поселення у готелі «Дніпропетровськ» (адреса готелю — вул. Набережна Леніна, 33)

12:00 — 12:30 — реєстрація учасників конференції (конференц-зала готелю «Дніпропетровськ, 11 поверх)

12:30 — 13:00 — кава.

13:00 — відкриття конференції. Вітальні виступи (до 2 хвилин)

– Панченко Володимир — к.і.н., директор Інституту суспільних досліджень

– Щупак Ігор — к.і.н., директор Всеукраїнського центру вивчення Голокосту «Ткума»

– В’ятрович Володимир — к.і.н., голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху


13:10 — 15:00 — робоча частина. Регламент доповіді — до 10 хвилин. Одразу після доповіді — питання та обговорення.

– Ковальчук Михайло (к.і.н., науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України). Повстансько-партизанський рух в Україні проти білогвардійських військ генерала А. Денікіна: проблеми історіографії

– Гриневич Людмила (к.і.н., старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України). Селянській опір колективізації: джерельна база і перспективи дослідження.

– Митрофаненко Юрій (к.і.н., старший викладач Кіровоградського обласного інституту післядипломної освіти вчителів). Антикомуністичний повстанський рух на Кіровоградщині у 1918—1940-х рр.

– Ткач Дмитро (науковий співробітник Інституту суспільних досліджень). Соціальний портрет учасників Першого конгресу ОУН.

– Турченко Федір (д.і.н., завідувач кафедри новітньої історії України Запорізького національного університету). Український визвольний рух 1920—50-х років в українських підручниках з історії.

– Щупак Ігор (к.і.н., директор Всеукраїнського центру вивчення Голокосту «Ткума»). Український визвольний рух та євреї в польських і російських підручниках з історії.

 

15:00 — 15:45 — обід

15:45 — 17:45 — робоча частина.

– Патриляк Іван (к.і.н., доцент Київського національного університету ім. Т. Шевченка). Протистояння між першими збройними відділами ОУН (Б) та німецькими окупаційними силами взимку-навесні 1943 р.: спроба реконструкції подій.

– Гриневич Владислав (д.п.н., старший науковий співробітник Інституту політичний та етнонаціональних досліджень НАН України ім. І. Кураса). Роль Червоної армії у боротьбі з повстанським рухом в Україні в роки Другої світової війни.

– Конюхов Сергій (аспірант кафедри історії України та етнокомунікацій НУ «Львівська політехніка»). Причини опору українських націоналістів встановленню радянської влади в 1944—1945 роках на території Жовківщини.

– Бірчак Володимир (Тернопіль).

– Ковальчук Володимир (к.і.н., старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського). Розсекречений радянський документ про причетність НКВС УРСР до процесу внутрішньої «чистки» в ОУН на Волині у 1945—1946 рр.

– Ісаюк Олеся (науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху). Розподіл продуктів між категоріями населення як елемент окупаційної політики нацистської Німеччини на прикладі Львова.


17:45 — 18:00 — перерва

18:00 — 19:00 — представлення наукової літератури (Всеукраїнський центр вивчення Голокосту «Ткума», Інститут суспільних досліджень, Центр досліджень визвольного руху).

19:00 — 19:30 — перерва

19:30 — вечеря

16 червня, субота

9:30 — 11:00 — робоча частина, корабель «Металург»

– Стародубець Галина (д.і.н., зав. кафедри всесвітньої історії Житомирського державного університету ім. І. Франка), Стародубець Володимир (к.філос.н., доцент кафедри філософії Житомирського державного університету ім. І. Франка). Висвітлення проблеми українського самостійницького руху 1917—1944 років у Політичній доповіді Мирослава Прокопа.

– Шляхтич Роман (к.і.н., асистент кафедри історії України Криворізького педагогічного інституту ДВНЗ «Криворізький національний університет»). Концепція Фронту поневолених націй у працях пропагандистів ОУН (Б) повоєнного часу.

– Прокопов Вадим (студент історичного факультету Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара). Василь Галаса та Марія Савчин: гендерні особливості сприйняття підпільної боротьби ОУН.

– Рій Григорій (студент історичного факультету Київського національного університет ім. Т. Шевченка). Діяльність Ярослава Стецька в ОУН у 1930—1941 рр.

– В’ятрович Володимир (к.і.н., голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху). «Таблоїдизація» історії. Роль мас-медіа у висвітленні українсько-польської війни 1942—1947 рр.


11:00 — 11:30 — кава

11:30 — 13:00 — робоча частина

– Каліщук Оксана (к.і.н., м. Луцьк). Волинська трагедія» у сучасному інформаційному просторі України.

– Панченко Володимир (к.і.н., директор Інституту суспільних досліджень). Сучасні українські націоналістичні партії та економічна доктрина ОУН 1920—50-х років.

– Андрющенко Едуард (здобувач Запорізького національного університету) Українські націоналістичні організації і ОУН-УПА: рецепція досвіду чи експлуатація традиції?

– Кушнерчук Василь (студент Запорізького національного університету). Тематика ОУН-УПА в культурі вітчизняних футбольних фанатів.


13:00 — 13:45 — обід

13:45 — 15:00 — річкова екскурсія «Фортеці Дніпра»

 

Додано 20.06.2012