Випадки обмеження в доступі до архівів почастішали — дослідники

86,2 % експертів особисто стикалися з випадками обмеження в доступі до інформації в архівах. Дослідники наполягають — архіви мають бути доступними: 72,4 % впевнені, що всі архіви з документами до 1991 року повинні бути відкритими, а ще 27,6 % допускають лише незначні обмеження в доступі. 

Центр досліджень визвольного руху представив 1 березня 2012 року на прес-конференції «Закритість відкритих архівів» результати експертного опитування та моніторингу роботи архівів. Дослідники наголошують: в Європі доступ до архівів є одним із критеріїв розвитку демократії в державі. Втім вимога Європи до України забезпечити відкритість архівів колишніх радянських спецслужб й досі залишається невиконаною, а зміни профільного закону повністю оминули питання доступу до архівної інформації.

Володимир В’ятрович, кандидат історичних наук, голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху, відзначив суттєве погіршення доступу до архівів в останні два роки. «За результатами експертного опитування, проведеного наприкінці минулого року, виявилось — більшість опитаних, а саме 86,2 %, особисто стикалися з випадками обмеження в доступі до інформації в архівах», — підкреслив науковець. 

Аудіозапис прес-конференції «Закритість відкритих архівів. Дані експертного опитування і моніторингу»

Ірина Когут, соціолог Центру досліджень визвольного руху, навела дані про перепони в доступі до архівів: «Закритість, обмеження в доступі до окремих справ назвали найвагомішою перепоною — 57,1 % експертів; невідповідність архівів сучасним стандартам роботи із користувачами (графік, комфортність, довідковий апарат, видача документів) є проблемою для 46,4 % опитаних; для 32,1 % експертів перешкодою є обмеження можливостей копіювання документів; 17,9 % вказали на необізнаність громадян про їхні права на доступ до архівної інформації; 14,3 % експертів визнали вадою бюрократичні перепони, а 10,7 % підкреслили недосконалість та двозначність законодавства».

Додатково Центр досліджень визвольного руху скерував 33 інформаційні запити до архівів. Моніторинг виявив, що ціна копіювання документа коливається від 5,43 грн до 43,92 грн, тобто відрізняється у 8 разів. Втім, архіви на цьому не зупиняються, і впроваджують додаткову ціну за надання документів для копіювання, тобто за «дозвіл» скопіювати в деяких архівах дослідник повинен доплатити від 10,86 до 92,36 грн за кожен документ. 

Хоч закон прямо визначає, що користувачі мають право за допомогою технічних засобів робити копії, на початку ХХI століття в багатьох архівах право скористатися ноутбуком або цифровим фотоапаратом додатково регулюється. Державний архів Чернігівської області взагалі не передбачає право самостійно копіювати на цифровик, а в Держархівах Тернопільської та Миколаївської областей скопіювати документ своїм фотоапаратом, коштує стільки ж, як і замовити копію в архіві. Рекордсмен у цьому питанні — держархів Київської області, який за те, що дослідник сам копіює, стягує плату 81,67 грн за кожен документ. «Отримання додаткового дозволу чи стягання плати за самостійне копіювання створює додаткові бюрократичні перепони в доступі до інформації і звужує права користувачів архівів», — підкреслив історик Павло Подобєд. 

Переважно дослідник може спокійно працювати на ноутбуці в архіві, проте багато з них вимагають спеціального дозволу керівництва, а в Держархівах Донецької, Київської та Чернігівської областей не дозволяють підключати ноутбук до електромережі. «Щоб потрапити до читального залу архіву з власним ноутбуком — а це означає подати запит на дозвіл працювати з конкретними справами плюс додатковий запит щодо комп’ютера, — дослідник може витратити до двох місяців», — підкреслив В. В’ятрович. 

Найбільш закритим архівом виявився Архів Служби зовнішньої розвідки, який зберігає, зокрема, документи про спецоперації КГБ проти діаспори — жоден з наших експертів не зміг попрацювати в цьому архіві, а «Інструкція про порядок прийому, обліку, використання та забезпечення збереженості архівних документів у галузевому державному архіві СЗРУ» виявилася з грифом «Для службового користування», тому в ознайомленні з нею офіційно відмовлено. «Експертне опитування також засвідчило значні перешкоди із доступом до інформації в Галузевому державному архіві МВС (загальна оцінка — менше 2 балів з можливих 5). Найпозитивніше історики оцінюють роботу Центрального державного архіву вищих органів влади і Центрального державного архіву громадських об’єднань», — розповіла Ірина Когут. 

Експерти одностайно висловилися за відкритість архівів: 72,4 % із них упевнені, що всі архіви з документами до 1991 року повинні бути повністю відкритими, решта — допускають лише незначні обмеження в доступі до інформації. 

Володимир В’ятрович підкреслив: «Закон про Національний архівний фонд містить абсолютно застарілу і невиправдану норму, яка дає можливість обмежити доступ до будь-яких документів на 75 років під приводом наявності в них «конфіденційної інформації». Архівні установи довільно тлумачать поняття «конфіденційна інформація», невиправдано розширюючи його зміст, тож вони мають інструмент, який дає змогу повністю закрити будь-які документи. Цей інструмент потрібно скасувати». 

Дослідники також запропонували законодавчо закріпити норму про скасування плати за копіювання документів про політичні репресії та порушення прав людини в радянський час, для того, щоб Україна могла встановити всі обсяги та імена жертв, постраждалих від тоталітарного режиму. 

Захід проводився в рамках проекту Центру досліджень визвольного руху «Доступ до архівів як право на суспільну пам’ять» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Із результатами експертного опитування Ви можете ознайомитися на сайті Центру досліджень визвольного руху

 

Додаток: результати моніторингу архівів

Порівняльна таблиця цін на копіювання документів в архівних установах

Тип копіювання

Архів

Вартість, в грн.

Примітки

Найдешевше ксерокопіювання за 1 сторінку

ДАЧернівО

0,25

необхідно додати вартість надання документів для копіювання – 19,83 грн. за одну справу

Найдорожче ксерокопіювання за 1 сторінку

ДАДнО

2,11

 

Різниця (рази)

 

8,4

 

Найдешевше сканування за 1 сторінку

ДАЗакО

2,02

 

Найдорожче сканування за 1 сторінку

ДАДнО

4,82

 

Різниця (рази)

 

2,4

 

Найдешевше копіювання за 1 аркуш

ДАЧернігО

1,36

 

Найдорожче копіювання за 1 аркуш

ДАМО

12,45

 

Різниця (рази)

 

9,2

 

Найдешевше копіювання за 1 документ

ДАХарО

5,43

необхідно додати вартість надання архівних документів для копіювання технічними засобами: 1 документ – 92,36 грн.

Найдорожче копіювання за 1 документ

ДАЛьвО

43,92

 

Різниця (рази)

 

8

 

Найдешевше надання одного документу для копіювання

ДАРО

10,26

 

Найдорожче надання одного документу для копіювання

ДАХарО

92,36

 

Різниця (рази)

 

9

 

Крім того, в частині архівів необхідно додатково оплатити надання одного документу (ДА АРК, ДАІФО, ДАКиївО, ДАОО, ДАРО, ДАХарО, ДАЧернігО) чи однієї справи для копіювання (ДАЧернівО). Хоча ст. 35 Закону України “Про Національний архівний фонд та архівні установи” говорить: “Надання архівних довідок, необхідних для забезпечення соціального захисту громадян, надання фізичним особам для користування в читальному залі архівної установи архівних документів, що належать державі, територіальним громадам, та архівних довідок судам, правоохоронним, контрольно-ревізійним органам України, а також юридичним і фізичним особам, які передали зазначені документи на зберігання, здійснюється безоплатно”.

Можливість та порядок самостійного цифрового копіювання архівних документів

У всіх архівах, за виключенням ДАЧернігО, є можливість копіювання власним цифровим фотоапаратом. Дуже цікава ситуація з ГДА СБУ. В п.2.7 Правил роботи читального залу ГДА СБУ зазначено: “Під час роботи користувач має право, за відповідним чином оформленим дозволом керівництва архіву (додаток 2) користуватися технічними засобами, що полегшують його роботу (мікрокалькулятор, портативний комп’ютер, диктофон, електронний фотоапарат без спалаху) за умови, що вони не завдають шкоди документам НАФ і не заважають іншим користувачам”. Але вже в п. 3.1 тих самих Правил вказано наступне: “Копіювання документів НАФ проводиться з дозволу керівництва архіву на підставі листа зацікавленої організації або заяви безпосередньо користувача. Максимальний обсяг одного замовлення визначається керівництвом архіву виходячи з технічних можливостей наявної копіювальної техніки”. Тому в зазначених Правилах є невідповідність. І з цього можна прийти до висновку, що копіювання документів (хоч і безкоштовне, але яке може тривати роками) в ГДА СБУ здійснюється лише силами архіву. 

В ДАКиївО, ДАМО, ДАТО копіювання власним фотоапаратом та технічними засобами архіву коштує однаково. Причім ціна такої послуги в ДАКиївО  – 81,67 грн. за документ.

В ДАЧернігО в Порядку користування документами Національного архівного фонду України, що належить державі, територіальній громаді та в прейскуранті цін на роботи та послуги, що виконуються Державним архівом Чернігівської області, не передбачено самостійне цифрове копіювання архівних документів. Цікава ситуація в ДАДнО: там можливість самостійного цифрового копіювання архівних документів визначається керівництвом архіву. 

Можливість працювати в читальному залі архіву з власним ноутбуком

В переважній більшості архіви надають можливість працювати з власним ноутбуком. Проте ДАКиївО, ДАКірО, ГДА СБУ, Центральний державний історичний архів вимагають написання додаткової заяви на ім’я директора з відповідним проханням, ДААРК, ДАВолО, ДАХарО, ДАЧеркасО, ДАЧернігівО надають спеціальний дозвіл керівництва на користування ноутбуком, а в ДАДонО, ДАКиївО та ДАЧернігО можна працювати на власному ноутбуці лише в автономному режимі і без підключення до електромережі.

Цитати найцікавіший відповідей:

ДАДонО — Архівом також надається можливість користувачам працювати в читальному залі архіву з власним ноутбуком без підключення до електромережі.

ДАКиївО — Дозвіл на роботу в читальному залі архіву з власним ноутбуком, який працює тільки на власних батарейках користувача, надає керівництво архіву за окремою персональною заявою користувача на ім’я директора архіву.

ДАКірО — Самостійне цифрове копіювання архівних документів та можливість працювати в читальному залі архіву з власним ноутбуком здійснюється з дозволу директора архіву після подання користувачем письмової заяви з таким проханням.

ДАЧернігО — Щодо можливості працювати в читальному залі архіву з власним ноутбуком Порядком передбачено наступне: – користуватися з дозволу керівництва архіву технічними засобами, що полегшують їх роботу з документами НАФ (мікрокалькулятор, портативний комп’ютер (в автономному режимі без підключення до електромережі), диктофон тощо), за умови, що вони не завдають шкоди документам НАФ і не заважають іншим користувачам.

Архів Служби зовнішньої розвідки – розроблено Інструкцію про порядок прийому, обліку, використання та забезпечення збереженості архівних документів у галузевому державному архіві Служби зовнішньої розвідки України. Оскільки Інструкція містить службову інформацію, яка, відповідно до Закону України «Про інформацію», віднесена до інформації з обмеженим доступом, то вона не може бути надана запитувачу. 

 

Додано 01.03.2012