У «Тюрмі на Лонцького» покажуть фільм «Я пам’ятник собі»

Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» у неділю, 8 серпня, о 13.00 репрезентуватиме фільм режисера Дмитра Тяжлова «Я пам’ятник собі» про мешканця Волині  Євгена Петрова-Хватова, який присвятив своє життя реставрації могил. Вхід на перегляд стрічки вільний.

Завдяки львівському партнеру Міжнародного кінофестивалю з проблематики прав людини Docudays і авторі, і головний герой цього фільму у червні цього року вже побували у  Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького», де ознайомилися із першим етапом експозиції. Враження від побаченого захопило режисера настільки, що свою подальшу роботу він пов’язав із зйомками Луцької тюрми, у якій радянська влада утримувала політичних супротивників, і має намір фільмувати також «Тюрму на Лонцького».

Натомість 58-хвилинний фільм Дмитра Тяжлова «Я пам’ятник собі»  розповідає про ексцентричного пана Євгена Хватова-Петрова, якого бабуся змалечку привчила поваги до могил. Євген Хватов  є автором понад ста пам’ятників на них. У радянські часи цей непересічний веселун був сприйнятий за дисидента, однак його гумор та природне вміння вивертатися із складних ситуацій, забалакуючи опонента, а також те, що працював на шахті, відвели він нього каральну руку тоталітарного режиму. Він писав аматорські вірші й отримав змогу їх читати на мітингах, у часи коли відновлювалась незалежність держави.
Тепер Євген Хватов опікується кладовищем. У своєму середовищі він відіграє важливу соціальну роль: привертає увагу до пам’яті та примирення. Зовсім не виправдовуючи злочинних ідеологій, Хватов спонукає вибачати історичні та особисті образи, встановлюючи пам’ятники людям різних національностей та соціальних станів, прах котрих упокоївся на цвинтарі маленького містечка на Волині.

Довідка

Дмитро Тяжлов народився у Дніпродзержинську 1976 р, упродовж 1997-2002 рр. навчався у Київському національному університеті театрального мистецтва, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого. Десять років працював оператором на українському телебаченні (1998-2007 рр. головний оператор продакшин-студії «Пілот»), окрім того був оператором ігрових, документальних та анімаційних фільмів. Згодом вирішив стати режисером, оператором та режисером монтажу власних фільмів. Його авторські твори виконані в традиції «прямого кіно», вони засновані та тривалому спогляданні звичного трибу життя, невтручанні в події, а також мінімізації їх інтерпретування. Фільмографія: «Австерліц 2005-1805» (2006), «Столиці світу» (2007), «Important Man» (2007), «Важкий» (2007), «Я пам’ятник собі» (2009), «Моя мама – дельфін» (2010).

06.08.2010