Українці відзначають свято Покрови – покровительки українського війська

Сьогодні, 14 жовтня, в день християнського свята Покрови, відбуваються заходи з відзначення 67-ої річниці створення Української Повстанської Армії. Глава держави Віктор Ющенко привітав ветеранів УПА зі святом і вирушив з офіційним візитом у Волинську область, на теренах якої були створені перші відділи УПА. В інших регіонах України також підготовані заходи відзначення річниці створення УПА, зокрема у Львові та Києві. До програми візиту Президента України включено смт Колки, де існувала т. зв. «Колківська республіка» – територія, яку контролювали українські повстанці. Також запланований візит Віктора Ющенка до Луцької в’язниці, де співробітники НКВС здійснили масові розстріли політв’язнів 23 червня 1941 року.

У Києві у парку Тараса Шевченка о 15 год. розпочнеться марш громадських та політичних організацій присвячений УПА під гаслом «Бандера – наш Герой! Покрова – наше свято!». По завершенню маршу відбудеться святковий концерт на Майдані Незалежності, який розпочнеться о 18-00. У концерті візьмуть участь Кому Вниз, Тартак, Оt Vinta та інші.

У Львові сьогодні ліцеїсти І курсу Львівського державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут прийняли «Урочисту Клятву».  Відбувся Молебень біля фігури Пресвятої Богородиці за участі учасників національно-визвольної боротьби, козацтва та представників влади. Ввечері, о 20 год. центральною частиною міста пройде Смолоскипна хода. На площі Ринок факелоносці утворять палаючий напис “УПА”.

В. о. директора Центру досліджень визвольного руху Василь СТЕФАНІВ зауважив: «Точний день створення УПА на сьогодні не відомий з огляду на екстремальні обставини військового часу, в яких творилась українська партизанка. Тому в 1947 році, постановою Української Головної Визвольної Ради, була започаткована традиція святкування річниці створення УПА 14 жовтня. Вибір цієї дати був покликаний продемонструвати тяглість української військової традиції. В згаданому документі, зокрема поставлено наголос на тому, що цей день «збігається з історичним козацьким святом Покрови». Поруч з тим, призначення релігійного свята головним святом УПА свідчить про високий рівень духовності українських повстанців. Не дарма у звітах каральних органів СРСР та комуністичної Польщі неодноразово зустрічаємо твердження про високий бойовий дух українських партизан та їхню моральну стійкість».

Прес-центр ЦДВР
Контактна особа: Андрій Шевців 299 45 15, 8 063 628 68 39

ДОВІДКОВА ІНФОРМАЦІЯ:

1. СВЯТО ПОКРОВИ

Вшанування  Пресвятої Богородиці Покрови, як захисниці від ворожих військ, має глибокі корені в православному  світі. За легендою, у часи візантійського імператора Льва Філософа (886-911), коли арабські війська оточили Константинополь, під час богослужіння у Боненському храмі Божа Мати зняла з голови омофор (покривало) і покрила ним усіх, хто молився про порятунок. Це бачив святий Андрій Юродивий. Вороги тоді відступили від міста. Відтоді серед православних поширилась практика вшанування дня Покрови, як дня захисту від ворожих військ.

Ця  традиція прийшла на Русь із Візантії разом із запровадженням християнства у 988 році. Князь Ярослав Мудрий, розбивши печенігів у 1036 році, збудував у Києві собор святої Софії і храм Благовіщення на Золотих Воротах, як вираз вдячності Богові і Пресвятій Богородиці Покрові. У 1037 році в церкві Благовіщення він віддав народ Русі під опіку Пресвятої Богородиці.  Князь Володимир Мономах у своїх споминах писав, що перемогу над половцями завдячує Богові і Пречистій Діві Марії. Галицький король Данило після успішного походу на Чехію йшов з подякою до ікони Пречистої Діви Марії в Холмі.

Традиція  вшанування Покрови, як покровительки  українського війська, перейшла від  руських князів до козацтва. Свято Покрови Пресвятої Богородиці було одним з найголовніших свят запорізьких козаків. Зокрема в покровські святкові дні запорожці обирали нового отамана. У кожному січовому таборі будували Покровську церкву, а для воєнних походів використовували її похідний варіант з іконою Пресвятої Покрови. Перед важливою подією чи походом козаки гуртом молилися своїй покровительці. Завдяки козацтву виник новий тип ікони – «Козацька Покрова», де під омофором Богородиці зображаються українські ієрархи, гетьмани і козаки. Вшанування козаками Покрови позначилось і на топоніміці території їхнього проживання – сьогодні багато сіл в Україні носять назви «Покровка», «Покровське», «Новопокровка».

2. УКРАЇНСЬКА ГОЛОВНА ВИЗВОЛЬНА РАДА

Політична інституція, яка оголосила себе «верховним органом українського народу в його революційно-визвольній боротьбі». Заснована за ініціативою Головного командування УПА і ОУН(б) з метою об’єднання всіх політичних сил, які боролися за державну самостійність України, незалежно від їхньої ідеологічної орієнтації.

Установчі збори УГВР відбулися 11 —15.VІІ 1944 біля с. Сприня на Львівщині. Вони ухвалили програмні документи: «Тимчасовий устрій УГВР», політичну платформу та універсал УГВР до українського народу. Збори обрали президію УГВР на чолі з Кирилом Осьмаком, Генеральний секретаріат, генерального суддю та інших посадових осіб.

Найвищий законодавчий орган — Великий збір УГВР, який, зокрема, обирав президента та очолювану ним президію, що діяла між сесіями Великого збору. Структурно УГВР складалася з Генерального секретаріату (голова — Роман Шухевич), Генерального суду (генеральний суддя і два члени), Контрольної колегії (генерального контрольного та двох членів), бюро інформації тощо. Видавала друковані органи, зокрема «Вісник УГВР» (1944-1945). Головна увага УГВР зосереджувалася на організації військових дій та політичній і пропагандистській роботі.

В кінці 1944 частина членів УГВР виїхала за кордон і в 1945 створила закордонне представництво УГВР. Члени УГВР, які залишилися в Україні продовжували виконувати свої функції до припинення діяльності УПА в 1950х роках.